Головна » Файли » Учителі » Левонюк Т.Є.

Урок на тему: «Поверхневі води своєї місцевості»
30.10.2018, 14:40

8 клас географія
Урок на тему: «Поверхневі води своєї місцевості»
Мета: вивчити що відноситься до поверхневих вод, дати їм      
загальну характеристику, розглянути їх розташування по 
           території області, розвивати уміння порівнювати, творчо
           мислити, виховувати любов, патріотичні почуття до своєї 
           батьківщини, бережливе ставлення до того, що нам дає 
           природа.
Обладнання: карта Волинської області, малюнки, фотографії
                         природи.
Тип уроку: засвоєння нових знань.
  
                                                               Як швидко минають дні,
                                                               Коли в людини є хліб і вода.
                                                               І як повільно течуть вони,
                                                               Коли нема ні ковтка води.
                                                                                   Семен Скляренко.
                                         Хід уроку:
І. Організаційний момент.
ІІ. Актуалізація опорних знань.
1.    Як ти розумієш поняття « поверхневі води»?
2.    Які річки, озера є на території області?
3.    Чи корисні річки?
4.    Що таке озеро?
5.    Які великі озера області ти знаєш?
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.
     Вода – природний компонент. Воду називають найдорожчим мінералом на землі.
     До водних багатств планети належать води океанів, морів, що займають 3/4 поверхні Землі, а також води суходолу: річки, озера, болота, підземні води, льодовики, штучні водойми і канали. Вони складають оболонку Землі, яку ми називаємо гідросферою.
ІV. Вивчення нового матеріалу:
– Що ви очікуєте від сьогоднішнього уроку?( запишіть).
– Які види вод гідросфери є в нашій області?
1. Прийом « Географічна лабораторія».
    На карті Волинської області знайти, назвати і показати найбільші річки і озера нашої області (річки: Прип’ять, Стир, Стохід, Турія, Західний Буг; озера: Світязь, Пулемецьке, Турське, Нечимне, Сомин, Згоранське і багато-багато інших (Додаток 1).
   Територію області пересікає головний європейський вододіл. Він відокремлює басейни Чорного і Балтійського морів і проходить через населені пункти: Печихвости (Горохівський р-н) – Садів (Луцький р-н) – Війниця (Локачинський р-н) – Овадне (Володимир-Волинський р-н) – Любомль (Любомльський р-н) – Шацьк – Мельники (Шацький р-н).
    Басейн Чорного моря охоплює 4/5 площі області. Він представлений басейном правої притоки Дніпра – р. Прип’ять, яка починається в межах області та протікає своєї верхньої течією по півночі Волині.
    У межах Волинської області до басейну р. Прип’ять належить 59 рік довжиною від 10-50 км, чотири – від 50 до 100 км і чотири – понад 100 км: Стир – 202 км, Стохід – 188 км, Турія – 184 км, Прип’ять – 172 км. Уздовж західного кордону з Польщею протікає р. Західний Буг з притокою Лугою (81 км).
    Усі річки області відносяться до річок рівнинного типу.
2. Робота в парах.
   Охарактеризувати річку за планом:
1) витік; 
2) гирло;
3) живлення;
4) характер русла;
5) режим річки;
6) значення річки.
  1 пара – р. Прип’ять; 2 пара – р. Стир; 3 пара – р. Стохід; 4 пара – р. Турія; 5 пара – р. Західний Буг.
3. Прийом «Один за всіх» (характеристика річок учнями).
    Стир -  найбільша права притока Прип’яті. Загальна довжина – 483 км. У межах області протікає середньою течією. Починається на півночі Подільського плато. У Волинську область вступає біля 
с. Мерви Горохівського району. До Луцька тече у вузькій долині, яка за містом розширюється до 1,5 км. Ширина річки біля 
м. Луцька – 20-25 м, глибина – 1,5-3,5 м. Далі річка ширшає і глибшає. Стир переважно снігового живлення. Льодостав нестійкий. Впадає в р. Прип’ять на території Білорусії. В середній та нижній течії Стир судноплавний; є місцем відпочинку в літній період.
     Прип’ять – права притока Дніпра, що починається з боліт біля 
с. Голядин Шацького району. В межах області своєю верхньою течією Прип’ять протікає по заболоченій широкій заплаві, порослій осоковими травами, очеретом і дрібним чагарником. У верхній течії ширина заплави – 2 км, далі розширюється до  5 км. Живлення річки – змішане. При сильних дощах утворюються паводки. Льодовиковий покрив нестійкий. Впадає Прип’ять у Дніпро в межах Київської області.
    Стохід – права притока Прип’яті. Починається на Волинському плато поблизу с. Семеринське Локачинського району. Річка всією довжиною протікає в межах області. Впадає в Прип’ять в Любешівському районі. Річка має повільну течію, похил малий, у середньому 40 см / км. Взимку замерзає, весняна повінь бурхлива.    
       Турія – права притока р. Прип’ять. Починається на Волинському плато біля с. Затурці Локачинського району. Річка спокійна, має повільну течію. Взимку утворюється льодовий покрив, повінь весняна. Впадає в р. Прип’ять на території Любешівського району.
    Західний Буг – річка, що тече по території області з півдня на північ. Починається далеко за межами області на Подільській височині. Впадає в р. Віслу. Має досить звивисте, покручене русло. Глибина 0,5- 4,5 м. Повінь весняна, бурхлива, розливається на кілька кілометрів, затоплюючи річкову долину.
  4. Прийом «Роблю висновок».
    Усі річки Волинської області відносяться до рівнинного типу. Поліські річки мають широкі, заболочені долини, похил до 100см/км. Річки Волинської височини мають чіткі долини, заболочені лише заплави, похил 40-60 см /км. У живленні головне значення мають талі снігові води – до 70 %. Повінь весняна, взимку замерзають.
 5. Географічний практикум.
    Підписати річки області на контурній карті (Додаток 2).

   Волинська область належить до найбагатших озерами регіонів України. Нараховують близько 220 озер, що стали чарівною окрасою Поліського краю. Найбільші  та наймальовничіші озера розташовані на півночі та північному заході області: Світязь, Пулемецьке, Турське, Люцимир, Біле та інші.
                                    Природа не скупилась,
                                    Щедрими руками
                                    Розкидала озерята
                                    Поміж болотами.
    За походженням озера бувають карстові, заплавні, старичні. Карстові котловини пізніше оброблені четвертинним льодовиком. Озера лісостепової частини області утворені переважно розширенням річкового русла, і їх режим повністю пов'язаний з річкою. Озера північної частини області утворені в самостійних озерних котловинах. Найглибші озера – Світязь (58,4 м), Сомине (56,9 м). Дно озер піщане, місцями мулисте; у карстових – піщане та глинисте, щільне. 
6. Прийом «Здивуй усіх».
    Розкажи про своє улюблене озеро (випереджувальне завдання).
    Світязь – голуба перлина Полісся. Вода в ньому чиста, прозора, як гірський кришталь. У тиху сонячну погоду на глибині до 10 м на дні озера видно навіть маленькі камінці. А зірветься вітер – заграють білогубими гребенями хвилі, загойдають білі катери на собі, накотяться, ревучи, на острів, що зеленим кругом упав на середину озерної голубіні.
   Турське озеро розташоване в Ратнівському районі в с. Тур. Озеро неглибоке, третє за розмірами після Світязького й Пулемецького. Середня глибина – 0,9 м максимальна – 2,6 м. Дно піщане, вздовж берегів мулисте. Береги низькі, торф’яні. Живиться поверхневими водами, розливається навесні.
    Цікавим є озеро Нечимне, що розташоване в лісі поблизу 
с. Скулин Ковельського району.  Вражає озеро казковою мальовничістю. Недарма його описала Леся українка в драмі-феєрії «Лісова пісня»: «Старезний, густий, предковічний ліс на Волині. Посеред лісу простора галявина з плакучою березою і великим престарим дубом. Галявина скраю переходить в куп’я та очерети, а в одному місці в яро-зелену драговину – то береги лісового озера, що утворилось із лісового струмка… Саме озеро – тиховодне, вкрите ряскою та лататтям, але з чистим плесом посередині. Місцина вся дика, таємнича, але не понура, – повна ніжної, задумливої поліської краси».
    Оконське озеро – потужне джерело карстових вод, які виливаються на поверхню. Глибина озера – 3 м. Температура озера +9°С. Унікальність озера в тому, що посередині б’ють кілька малих джерел, що  не дає озеру  навіть у суворі зими. 
   Взимку над озером клубочиться пара. Озеро оточене валом і обсаджене деревами. Дно крейдяне. Розповідають, що колись тут відпочивав і пив воду Богдан Хмельницький.
7. Прийом «Творча лабораторія».
   Скласти ланцюжок озер Любомльського району від найбільшого  до найменшого (Додаток 3).
     Велике Згоранське  (148 га) – Римчівське (76 га) – Гущанське (33га) – Мале Згоранське (32 га) – Мошне (20 га) – Хмельник (7 га) – Оріхове (7 га) – Лісне (7 га) – Городнянське (5,8 га) – Бабинець 
(4 га) – Мале Новоугрузьке (4 га) – Куснищанське (3 га) – Велике Новоугрузьке (2,4 га) – Сільське (1 га).
    8. Відгадай загадку.
     Не вода, не суходіл, і у човні не перепливеш, і ногами не підеш (болото).
   9. «Мозковий штурм».
–  Що таке болото? 
– Як утворюється болото?
– Чи є болота в нашій місцевості?
– Яке значення боліт?
    Болото – перезволожені ділянки суходолу, на яких ростуть вологолюбні рослини: осоки, мохи, очерет. Найбільше боліт на півночі області. Головні причини утворення боліт:
● переважання кількості опадів над випаровуванням;
● низинність території;
● малий похил території;
● високий рівень ґрунтових вод.
10. Прийом «Порівняй-но».
   Порівняти озеро й болото; виділити спільні й відмінні ознаки (Додаток 4).
11. Прийом «Мікрофон».
 – Звідки вода у вашому колодязі?
   Підземні води містяться у верхніх шарах землі. Опади, талі води просочуються в землю. Вода легко проходить через пісок, ґрунт. На твердих породах вода затримується. Підземні води прісні. Якщо в них розчинені солі, гази, вони називаються мінералізованими. Ці води мають лікувальні властивості.
12. Прийом «Чомучка».
  – Чому необхідно охороняти річки, озера, болота, підземні води?
V. Підсумок уроку.
    Прийом «Мене вразило…».
Учні називають факти, які їх найбільше вразили на уроці.
VІ. Рефлексія.
– Чи справдилися ваші очікування? 
VІІ. Завдання додому. 
    Підібрати загадки, легенди про річки, озера, болота; вивчити номенклатуру внутрішніх вод Волинської області.


Додаток 1
 
Фізична карта Волинської області
Додаток 2
 
Контурна карта Волинської області

Додаток 3
    1. Озеро Мошне, Любомльський держлісгосп, площа 20 га, озеро відмираюче, донні відклади перевищують 5 м. Озеро оточене лісовим масивом – вільха чорна, береза, сосна, верба. Береги торф’яні, товщина торфу понад 1,5 м, безпосередньо до озера під’їзду немає.
   2. Озеро Гущанське, с. Гуща, площа 33 га. Озеро має дзеркально чисту воду. Наявні незначні зарості очерету. Береги озера піщані, легкодоступні.
   3. Озеро Велике Згоранське, с. Згорани, льодовикового походження, площа 148 га. Поверхня озера чиста. Озеро частково заросле очеретом. Оточене залишками дюн та барханів, лісовими масивами – вільхи чорної та сосни. Береги піщані.
    4. Озеро Мале Згоранське, с. Заозерне, льодовикового походження, 32 га. Озеро має дзеркально чисту воду. Північно-західний берег зарослий очеретом, оточене лісами – вільха чорна, сосна, береза, чагарники, ялівець. 30% берега – піщаний, решта – торфовий, луговий.
   5. Озеро Бабинець, с. Головне, поверхневого живлення, площа 4 га, відмираючи, замулене. Поверхня озера чиста, береги зарослі верболозом, чагарниками, оточене лісовим масивом, болотом з великими запасами торфових покладів.
    6. Озеро Римачівське, с. Римачі, поверхневого живлення, площа 76 га. Озеро частково заросле очеретом,із західної сторони оточене болотом, інша частина берега заросла чагарником, більшість берега – піщано-луговий.
  7. Озеро Хмельник, с. Сильно, льодовикового походження, площа 7 га. Озеро чисте, дно піщане, поверхня озера (до 3%) заросла очеретом, оточене залишками дюн та барханів, береги піщані. 
   8. Озеро Куснищанське, с. Куснище, площа 3 га. Береги торф’яні, залужені сіяними травами, заросле очеретом (30%).
  9. Озеро Городнянське, с. Городне, площа 5,8 га, озеро відмираючи, поверхня озера майже повністю заросла очеретом. Важкодоступне, береги зарослі чагарником.
   10. Озеро Сільське, с. Городне, площа 1га, відмираючи, майже повністю заросле очеретом (80%), важкодоступне.
   11. Озеро Лісне, с. Гуменці, льодовикового походження, площа 7 га. Озеро чисте, незначні зарослі очерету, оточене з однієї сторони болотами, з іншої – залишки піщаних дюн, порослі лісовою рослинністю.
   12. Озеро Оріхове, с. Сильно, площа 7 га, льодовикового походження, чисте, наявні незначні зарослі очерету, оточене залишками дюн та барханів, на яких росте лісова рослинність – чорна вільха, сосна, береза, ялівець.  Частина берега піщана, решта – торфова. 
   13. Озеро Велике Новоугрузьке, с. Новоугрузьке, площа 2,4 га, Озеро чисте, наявні незначні зарослі очерету, оточене лісовими насадженнями вільхи чорної, сосни, береги легкодоступні, піщані.
   14. Озеро Мале Новоугрузьке, с. Новоугрузьке, площа 4 га, поверхня до 30%  заросла очеретом. Оточене вільхою чорною, сосною, березою. Береги піщані, легкодоступні.
Додаток 4

з\п    Ознаки    Озеро    Болото
1.    Утворення    Природне заглиблення суходолу, 
заповнене водою    Знижена, надмірно зволожена ділянка суходолу
2.    Типи    Карстові, льодовикові, старичні, заплавні та інші    Низинні, верхові, перехідні
3.    Розміри    Від кількох км2 до десятків км2    Невеликі, але є винятки (Черемське болото)
4.    Живлення    Підземними джерелами, атмосферними опадами, талими водами, поверхневими водами    Атмосферними опадами, ґрунтовими водами
5.    Тип дна    Піщане, глинисте, тверде     Торфове, мулисте, в’язке
6.    Особливості берега    Легкодоступний, піщаний    Важкодоступний, в’язкий, густо вкритий рослинністю
7.    Рівень води    Коливається залежно від кліматичних умов    Коливається залежно від кліматичних умов
8.    Рослинний світ    Очерет, латаття, водорості, верба    Очерет, осока, рогіз, вільха, мохи, пухівка, журавлина
9.    Тваринний світ    Прісноводні види риб, молюски, лебеді, чайки    Комахи, жаби, чаплі, дикі качки
10.    Значення    Є місцем відпочинку, для водопостачання і зрошення, великі рибні запаси    Є природними регуляторами стоку поверхневих і підземних вод, джерела утворення торфу, дає початок річкам, зволожує повітря
Додаткові завдання для допитливих
1. Гра «Чому третій зайвий»?
• Світязь, Пулемецьке, Оконське (за розмірами);
• Світязь, Сомин, Люцимир (за глибиною);
• Лука, Бужня, Каркінітська (затоки озера Світязь);
• Згоранське, Куснищанське, Пісочне (озера Любомльського району);
• Велике Чорне, Люцимир, Оріхове (озера Шацького району).
2. Скласти сенкан.
а) Озеро.
Мальовниче, чудове.
Виграє, шумить, хлюпоче.
Озеро – природна водойма.
Світязь.
б) Річка.
Рівнинна, спокійна.
Тече, біжить, хвилюється.
Річка – природний потік води.
Прип’ять.

3. Головоломки.
П                                          
                  
                                            
                                             

 Відповіді:  Перемут, Пісочне, Піщанське, Пулемецьке.

л                               
                                  
                                   
 
  Відповіді: Луки, Линовець, Люцимир.

к                                         
                                         
                                             
                                             

   Відповіді: Кругле, Кримне, Карасинець, Климовське.
                                                Е
                                                 
                                                 
                                                 
                                                  
                                                    
                                                     
                                                       

   Відповіді: Довге, Кримне, Кругле, Озерце, Пісочне, Піщанське, Пулемецьке, Острів’янське.
4. Гра «Лабіринт літер»

    Відповіді: Прип’ять, Стир, Стохід Турія. 

    Відповіді:  Кримне, Перемут, Пулемецьке, Соминець, Климовське, Люцимир, Сомин.


 

 

Категорія: Левонюк Т.Є. | Додав: Con123
Переглядів: 4 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: